Життя за муром давньої фортеці
Микулинці (стародавня назва Микулин) — найдавніше літописне містечко Тернопілля: вперше воно згадується ще у 1096 році в “Повчанні” Володимира Мономаха. У 1530 році графиня Ганна Синявська (Йорданова) на скелястому пагорбі Микулина заклала невелику фортецю, яка опинилася, за свідченнями істориків, на торованому татарами “чорному шляху”. Могутні мури фортеці бачили на своєму поважному віку дуже багато: і нищівні напади орди, і польсько-турецьку війну, і навіть… фабрику сукна, яку влаштував на території замку на початку XIX століття новий власник Микулинців барон Конопка. Останньою володаркою фортеці була графиня Юзефа Рей. А зараз її — не юридичними, а фактичними — господарями є 72-річна Стефанія Григорівна Болой і дружня та працьовита сім’я Віри і Віктора Літау.
Велетень-кролевбивця наводить жах на Микулинці
Микулинці налякані невідомою істотою. У різних місцях хтось періодично вбиває кролів, руйнує їхні клітки та загорожі. Схожі випадки трапляються також у сусідньому селі Конопківка. У деяких випадках біля місця події знаходять сліди схожі на собачі. Однак, кажуть люди, неможливо збагнути, як собаки могли повиривали та порозламували масивні дерев’яні дошки, огорожі чи металеві клітки. Селищем ширяться чутки, що біля Микулинецького замку шастає велика кудлата чорна потвора. Коли її налякати, вона стає на чотири лапи і тікає.
Не пропустіть важливої інформації ;)
Нагадуємо вам і дуже ненав’язливо повідомляємо, що прогресивна частина микулинецької молоді тепер активно тусується у сільноті Я і мої Микулинці на сайті vkontakte.ru. Для поціновувачів нашого ж пива створено спільноту Микулинецьке пиво.
